З 1 лютого 2023 року розпочався тристоронній міжнародний проєкт «Cталі енергетичні системи України».
Учасниками проєкту є:
- ІВЛ Шведський екологічний інститут (Стокгольм, Швеція);
- Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»
- Інститут відновлюваної енергетики НАН України
Метою проєкту є розвиток академічної співпраця в регіоні Балтійського моря, підтримка академічних установ та академічних цільових груп в Україні.
Опис проєкту: Завдяки підходу «навчання вчителів» довгостроковою метою проєкту «Сталі енергетичні системи України» є підвищення потенціалу нинішнього та майбутніх поколінь українців, які працюють над проєктуванням та впровадженням енергетичних систем для відновлення та вдосконалення. Це буде досягнуто в першу чергу шляхом розвитку нових компетенцій, компіляції навчальних матеріалів, зміцнення міжнародних дослідницьких і навчальних мереж і проведення спільної заявки на фінансування.
Перший семінар “Module 1 – Energy Systems Modeling” в рамках проєкту “Ukrainian Sustainable Energy Systems Project” відбувся 27 березня 2023 року.
Учасники обмінялися ідеями про майбутню співпрацю та заслухали презентацію Kristina Lignerud з IVL Swedish Environmental Research Institute щодо проектів ReUseHeat.eu
30.03.2023 р. відбулася друга зустріч в рамках проєкту “Сталі енергетичні системи України“ Module 5 – EU Horizon Funding Application в ZOOM.
Учасники (IVL Swedish Environmental Research Institute, ІВЕ НАН України, кафедра ВДЕ КПІ ім. Ігоря Сікорського) презентували й обговорили ідеї щодо майбутніх спільних проектів.
1.05.2023 р. відбулася третя зустріч в рамках проєкту “Сталі енергетичні системи України“ (Ukrainian Sustainable Energy Systems Project) в Microsoft Teams.
Учасники презентували та обговорили принципи й етапи моделювання енергосистеми України.
27.06.2023 р. відбулася чергова зустріч-воркшоп в рамках проєкту “Сталі енергетичні системи України“ в ZOOM.
Учасники проглянули та обговорили презентацію Jonas Törnblom, співзасновника Стокгольмського центру управління, щодо інновацій енергосистеми Швеції.
03.11, 10.11 та 17.11.2023 року відбулося ще три онлайн-воркшопи в Microsoft Teams.
На зустрічах розглядалась покрокова інструкція до створення моделі TIMES у системі VEDA і програмне забезпечення для керування цією моделлю. Розглядались особливості TIMES, GAMS та VEDA, включаючи саме програмне забезпечення, файли даних і таблиці до нього, демонстраційні моделі, а також особливості управління ними. Було пояснено як задаються вихідні параметри моделі для врахування існуючих джерел виробництва енергії і потреб в споживанні, як додавати нові потужності для інвестування, тощо.
01.12.2023 відбулася чергова зустріч в рамках Міжнародного Україно-шведського проекту “Сталі енергетичні системи України“, яка була присвячена оцінці впливу відновлюваних джерел енергії в моделях Times.
На прикладі моделі міста Ґетеборг було показано структуру забезпечення тепловою та електричною енергією споживачів, детально пояснені особливості кожного джерела енергії та враховано стохастичний характер певних видів генерації та споживання. Після проведених розрахунків, наведена модель визначила сценарії розвитку системи забезпечення тепловою та електричною енергією міста Ґетеборг до 2050 року.
Учасниками зустрічі було відмічено, що аналогічна модель була б дуже корисною для розрахунку перспектив розвитку системи тепло- та електропостачання КПІ ім. Ігоря Сікорського.
12.01.2024 р. відбувся черговий нетворкінг-захід в Zoom “Securing Our Future: A Collaborative Networking Event Energy Transition and Security” в рамках міжнародного Україно-шведського проєкту.
Учасникам були представлені такі доповіді:
- Олександр Суходоля “Безпека та стійкість енергозабезпечення: Планування на рівні територіальних громад”;
- André Månberger “Energy security concepts and impacts of low carbon transitions”;
- Javad Keypour “A politico-legal perspective on EU energy security in the transition era”.
Також було проведено панельну дискусію на тему: “Стійкість інфраструктури: Як ми можемо зміцнити енергетичну інфраструктуру, щоб протистояти фізичним і кіберзагрозам, забезпечуючи безперебійне постачання під час катастроф і атак?”
